Олександра Тарасова
З Олександрою Тарасовою, начальником управління Мінсоцполітики поговоримо про те, яку державну допомогу можуть отримати ветерани АТО з інвалідністю та родини загиблих
Тетяна Трощинська: Скільки на сьогоднішній день людей є учасниками бойових дій в АТО, якими опікується Мінсоцполітики?
Олександра Тарасова: Приблизно 237 тисяч учасників АТО отримали статус учасника бойових дій в АТО, більше 6000 — членів сімей загиблих, та більше 3000 чоловік отримали інвалідність внаслідок поранені і контузій. Але багато є тих, хто був поранений в 2014-2015 роках, і вони ще лікуються, тобто знаходяться в статусі військовослужбовця, а не людини з інвалідністю війни. Таких поранених в нас до 15 000.
Василь Шандро: Наскільки забюрократизована ця система отримання статусу людини з інвалідністю війни? Адже є випадки, що люди без кінцівок мають кожного року проходити комісію.
Олександра Тарасова: Так, є певні процедури. Медико-санітарна експертна комісія (МСЕК), яка влаштовує ці оглядини, підпорядковується Міністерству охорони здоров’я, а встановлює ці статуси вже Мінсоцполітики. Тому на перетині двох міністерств можливо з’являється затягування процедур отримання інвалідності.
Цивільні добровольці, які воювали в АТО, зможуть отримати статус людини з інвалідністю війни.
З пораненими все просто — вони при виписці зі служби проходять військово-лікувальну комісію (ВЛК), вона пов’язує втрату здоров’я з участю в АТО.
Стосовно цивільних осіб, які воюють добровольцями, є певні проблеми стосовно причетності їх до бойових дій, їм досі не дають статусу осіб з інвалідністю війни, тому що МСЕК не прописує причину і зв’язок загального захворювання, а в них немає довідки ВЛК.
Тому ми зараз змінюємо постанову 1317 для того, щоб МСЕК прописував причинний зв’язок — участь в АТО для добровольців. Скоро наші добровольці отримають статус людини з інвалідністю війни.
Василь Шандро: Наскільки держава здатна вже зараз задовольнити потреби людей, яким потрібна реабілітація?
Олександра Тарасова: На сьогоднішній день багато чого зроблено, але це все — крапля в морі. В нас сьогодні реабілітація проходить в колишніх шпиталях ветеранів війни, які більш зорієнтовані на реабілітацію. Ми закупили виключно реабілітаційне обладнання для таких центрів: для Нацгвардії в «Санжари», у Львів у військовий шпиталь, також додатково будуть створені послуги реабілітації в Центрі реабілітації осіб з інвалідністю у Києві й у Львові. Ми плануємо зробити мультимедійний підхід: навчальна, медична і психологічна реабілітації.
Наш протезувальний Харківський завод також працює, активно допомагає отримати протези, і хлопці дійсно стають на ноги.
Тетяна Трощинська: Як Мінсоцполітики контролює виділені кошти на реабілітацію, адже на початку липня надійшла інформація від СБУ, які викрили механізм розкрадання грошей, виділених на психологічну реабілітацію бійців АТО, і йшлося про 12 мільйонів за 2015-2016 роки.
Олександра Тарасова: У міністерства контрольних функцій дуже мало. Ми можемо рекомендувати на етапі створення реабілітації, ми можемо написати перевірочного листа, але ми не можемо поїхати та зробити перевірку, для цього є відповідні органи.
Якщо ми говоримо про психологічну реабілітацію, то в 2015 році Державна служба ветеранів проводила тендер, який виграли 10 закладів санаторно-курортного типу, які по факту в штатному розкладі мали одного-двох психологів, і 2 громадські організації, які надавали відповідні послуги психологічної реабілітації за своїми проєктами.
Претензій більше до надавачів послуг, а не до тих, хто проводив тендер. Тобто можна сказати, що психологічної реабілітації в тих закладах не було, був просто відпочинок та санітарно-курортне лікування, адже на місті елементарно не вистачало фахівців. А відпочинок і психологічна реабілітація — це зовсім різні речі.
Тетяна Трощинська: В нас зараз недоступна психологічна реабілітація?
Олександра Тарасова: Мало кому доступна. В нас є лише декілька реабілітаційних центрів, де дійсно фахово надають психологічну допомогу.
Василь Шандро: Лікування і протезування є платними?
Олександра Тарасова: Протезування є безкоштовним, учасники АТО отримують протези за рахунок держави. Але в нас є проблема з кадрами — нам не вистачає фахових протезистів, і ми зараз замовляємо по проєкту НАТО хоч одного, але дійсно фахового протезиста.
Тетяна Трощинська: Що пропонує державний бюджет людини з інвалідністюм і учасникам АТО? На що держава виділяє кошти?
Олександра Тарасова: Перше — це санітарно-курортне лікування, на які вже проведено тендери, і це лікування надають 13 установ в країні. Відпочинок — 18 діб для демобілізованих бійців, але діючі військовослужбовці туди не попадають.
Друге — психологічну реабілітацію на 14 днів.
Третє — програма соціальної адаптації для учасників АТО, яка передбачає професійне навчання або перекваліфікацію. Попитом користуються водійські курси, курси слюсарів-зварювальників, ІТ-курси.
Тетяна Трощинська: На що мають право за державний кошт родини загиблих?
Олександра Тарасова: Родини загиблих та інваліди війни в нас отримують житло. Минулого року за бюджетною програмою було закуплено 640 квартир для членів родин загиблих та осіб з інвалідністю війни.
Ще закладено 150 млн для протезування за кордоном на виключно верхні кінцівки, які називаються «біонічні руки». Вони є дуже дорогими, і ними потрібно довгенько вчитись користуватись.
Василь Шандро: Чи мають добровольці якийсь соціальний захист від держави?
Олександра Тарасова: Добровольці, які увійшли згодом у склад підрозділів МВС, СБУ або МО, отримують статус УБД, ті добровольці, які не увійшли в склад цих формувань, цього статусу не отримають. Але, як я вже наголошувала, статус людини з інвалідністю війни в них буде.
Проєкт реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD)
Проєкт реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії»
Громадське радіо