Реабілітація працею

15 Липня 2016 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Демобілізованих хлопців подекуди не хочуть брати на роботу, тому вони вирішили взяти ініціативу у свої руки

Третій рік поспіль мужні українські хлопці та чоловіки, не шкодуючи життя і здоров’я, захищають нас від сепаратистів та російських окупантів. Дехто з них перебував на передовій навіть не місяці, а роки. Зрештою після демобілізації нерідко дізнаються, що роботодавець не захотів чекати на їхнє повернення з війська і взяв на його місце іншу людину, тому потрібно шукати нове робоче місце, бо «демобілізаційних» коштів вистачить ненадовго. А в багатьох із них родини, діти, старенькі батьки, яким слід допомагати.

Ніде правди діти, вчорашні герої часто стикаються з тим, що більшість роботодавців ставиться до них упереджено, нерідко відмовляють у працевлаштуванні. Адже демобілізованого воїна будь-якої миті знову можуть покликати боронити Вітчизну. Отже, наймати людину на півроку-рік сучасні бізнесмени не бажають. До того ж тих, хто нещодавно повернувся з передової, деякі жителі мирних територій побоюються, адже є серед них хворі, контужені, навіть «аватари» інколи трапляються. І такі роботодавці — не виняток.

Інколи у хлопців опускаються руки. Звернувся туди-сюди, отримав кілька відмов — і… образився. Закрився, немов у мушлю, й відмовляється шукати не лише нову роботу, а й загалом своє місце в соціумі.

Саме з такими проблемами стикнулися колишні добровольці батальйону «Донбас» Руслан Кідалов, Володимир Возний та Ігор Кривенков. Та хлопці не впали у відчай. На «демобілізаційні» гроші вони заснували в столиці Центр з надання побутових послуг «АТОшка». Тут можна викликати сантехніка, столяра, електрика, замовити ремонт одягу та взуття, виготовлення та ремонт меблів, побутової техніки, навіть ювелірних виробів.

— Ідея створення центру прийшла, коли повернувся додому. Побачив, що багато чого змінилося: країна, люди, а до всього ще й ціни у магазинах і тарифи на ЖКГ. А робота з війни мене не дочекалася. Ми всі разом збиралися після демобілізації їхати в столицю, тому й визріла ще на передовій думка про створення такого центру, — розповів його директор Руслан Кідалов.

І додав: тоді від знайомих почув, що нині за нескладний ремонт меблів або сантехніки у Києві так звані майстри заломлюють просто космічні ціни. Причому хоча б сяку-таку якість абсолютно не гарантують. Натомість хлопці працюють на совість і з розумінням ставляться до того, що багато грошей клієнти нині заплатити не зможуть, адже часи складні. А родинам загиблих воїнів послуги з ремонту вони пропонують безкоштовно, заплатити потрібно лише за матеріали, якщо вони знадобляться.

Працює центр усього кілька тижнів, проте майстри отримують по декілька замовлень на день, є і довгострокові роботи. Надалі планують розширятися: запрошують до себе таких самих демобілізованих чоловіків, які вміють ремонтувати різну побутову техніку, комп’ютери, гаджети, а також дизайнерів меблів, одягу та інтер’єрів. Можливо, з часом працюватиме хімчистка.

Центр «АТОшка» має свою сторінку в мережі Фейсбук, куди можуть звертатися як клієнти, так і претенденти на роботу. У майбутньому планують створити власний сайт, який їм запропонували зробити безкоштовно. Хлопці не відмовляться і від допомоги: готові прийняти у дарунок або за символічну плату непотрібні чи старі інструменти, інвентар. Будуть вдячні, якщо хтось запропонує приміщення для розширення центру. А ще вони дуже вдячні за репости інформації про центр у соцмережах, аби про послуги, які вони пропонують, дізналося якомога більше людей.

Урядовий кур’єр