Наскільки людям з інвалідністю доступні адміністративні та соціальні послуги в столиці України?

Наскільки людям з інвалідністю доступні адміністративні та соціальні послуги в столиці України?
25 Січня 2016
Друкувати цю новину

21 січня об 11.00 відбулося засідання “круглого столу” на тему: «Наскільки людям з інвалідністю доступні адміністративні та соціальні послуги в столиці України?». (Зала 2)

Відео з прес-конференції:

Організатори: ГО осіб з інвалідністю «Родина», Всеукраїнська громадська організація «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю та осіб з інтелектуальною недостатністю», група «РПР-Київ», Інститут суспільно-економічних досліджень.

Учасники:

  • Юрій Крикунов – директор Департаменту соціальної політики КМДА;
  • Оксана Суліма – начальник Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг Міністерства соціальної політики України;
  • Марина Ярощук – представник секретаріату Уповноваженого Президента з прав дитини;
  • Олександра Білязе – Британська Рада в Україні;
  • Ніна Глоба – директор Київського територіального центру;
  • Олександр Шаповалов – директор Центру реабілітації;
  • Лариса Самсонова – голова правління громадської організації осіб з інвалідністю «Родина»;
  • Маріанна Онуфрик – експерт з питань соціальної політики  Інституту суспільно-економічних досліджень;
  • Раїса Кравченко –виконавчий директор ВГО «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю та осіб з інтелектуальною недостатністю»;
  • Катерина Іклічієва – доцент Київського Національно-економічного Університету; 
  • Сергій Кур’янов – доцент Київського Національно-економічного Університету президент ВБО “Даун Синдром”;
  • Галина Курило – Українське представництво «Disability right international»;
  • Дзвінка Чайківська – БФ «Карітас»;
  • Євгенія Панічевська – Асоціація батьків дітей з аутизмом.

Наскільки людям з інвалідністю доступні адміністративні та соціальні послуги в столиці України?

Коротко. За даними Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації нині Київ налічує 156 347 людей з інвалідністю, з них – 10 365 діти-інваліди. На жаль, більшість з них не мають повноцінного доступу до адміністративних споруд, транспорту, медичних, соціальних та адміністративних послуг тощо. Точної статистики скільки людей з інвалідністю отримують соціальні послуги, стандартизовані державою не має.   Визначення потреб у соціальних послугах в місті Києві не проводилось. Система соціального захисту міста як і у всій країні патерналістська, тобто орієнтована на встановлення пільги. Ініціатори круглого столу пропонують у співпраці з міською владою запровадити систему підтримки людей з інвалідністю у громаді, уведення механізму якісних стандартизованих соціальних послуг, які можуть допомогти людині навіть з тяжкими формами інвалідності вийти з тяжких життєвих обставин, підтримки сімей осіб з інвалідністю, супроводу на робочому місці, реабілітації та розумного пристосування в усіх сферах життя.

Підсумкові матеріали:

Система надання соціальних послуг людям з особливими  потребами потребує змін – експерти

Проведення адміністративної реформи може дати поштовх і змінам в наданні соціальних послуг людям з особливими потребами.

Про це йшлося під час круглого столу, присвяченого проблемам людей з особливими потребами, що відбувся в Укрінформі у четвер, 21 січня, повідомляє кореспондент агентства.

«Незважаючи на те, що права осіб з інвалідністю гарантовані Конституцією України, і Україна приєдналася до конвенції ООН з дотримання прав людей з обмеженими можливостями, але від декларацій до втілення у нас не йде, ми забуваємо про те, що ці люди є поряд з нами”, – сказав під час круглого столу модератор дискусії, журналіст, ведучий телепрограми “Дістало” Віталій Ковач.

За його думкою, в умовах проведення реформи з децентралізації, коли органи місцевого самоврядування набувають більше повноважень, саме Київ міг би стати законодавцем змін у створенні доброзичливого середовища для людей з особливими потребами.

“Це не тільки створення безбар’єрного простору на вулиці, це ще безбар’єрний простір інформаційний, і доступ до адміністративних послуг. Це теж питання певних реформ, які в зв’язку з децентралізацією повинні проводити органи місцевої влади”, – наголосив Ковач.

Як зазначила під час круглого столу начальник Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг Мінсоцполітики Оксана Суліма, зараз Міністерство запропонувало нові норми щодо надання соціальної допомоги.

“Міністерство буде продовжувати роботу по реформі, по формуванню державної політики. Було розроблену нову редакцію закону про соціальні послуги, він зареєстрований у ВР під № 3143. Туди внесено багато концептуальних основ, які б регулювали нові підходи соціальної роботи в цілому, тобто і ведення випадку, і права підопічних, і можливість звернення в електронному форматі, і створення реєстру надавачів і отримувачів соціальних послуг, щоб це було максимально прозоро і доступно для будь-якої людини”, – сказала Суліма.

Також, за її словами, буде проводитися і робота над стандартизацією соціальних послуг, а також визначення потреб людей з обмеженими можливостями і відповідно, при необхідності, розширення переліку стандартизованих послуг.

На думку учасників круглого столу, необхідність визначення потреб дозволить спростити надання соціальної підтримки, зокрема в частині створення системи, яка дозволяла б надавати як адміністративні, так і соціальні послуги.

За словами виконавчого директора Всеукраїнської громадської організації “Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю та осіб з інтелектуальною недостатністю” Раїси Кравченко, ці питання стосуються тієї категоріїї людей з особливими потребами, які потребують опіки. Зокрема, це видача дозволів опікуну чи піклувальнику на укладання договорів від імені підопічного, призначення виплати державної соціальної допомоги людям з інтелектуальною недостатністю, видача таким особам посвідчень, путівок до психоневрологічного інтернату або до реабілітаційних установ, призначення щомісячної грошової допомоги особам по догляду людини з психіатричним діагнозом, юридичні питання.

«В інших країнах в соціальній роботі ці послуги не є окремими адміністративними послугами, це складова соціальної роботи, складова виявлення потреб реальної сім’ї. Важливо, щоб це було визначено в законі про соціальні послуги», – сказала Кравченко.

На необхідності залучення громадських організацій до надання соціальних послуг наголосила голова громадської організації «Родина» Лариса Самсонова.

«Треба дати шанс недержавним організаціям вибороти це право на конкурсних основах та порівняти, наскільки це вигідно чи невигідно», – сказала Самсонова.

Крім того, за її словами, необхідно зробити суттєві зміни в самій системі надання соціальних та адміністративних послуг. Зокрема, це створення єдиного соціального вікна, куди могли б звертатися  громадяни, що потрапили в складні життєві ситуації.

«Багато служб з назвою «соціальний», люди плутаються, куди їм звертатися», – сказала Самсонова.

Також, на її думку, потрібно відновити інститут фахівців із соціальної роботи, які могли б визначити потреби людини з обмеженими можливостями – від необхідності надання інвалідного візочка до послуг вузькопрофільних спеціалістів тощо; створити єдиний реєстр людей з особливими потребами.

Укрінформ

  Категорія: