НАІУ не підтримує запропоновані зміни щодо оплати проїзду та встановленя державних соціальних стандартів у сфері транспортного обслуговування

Національна Асамблея людей з інвалідністю України (НАІУ), відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №22130/0/2-17/20 від 15.11.2017р., розглянуло проекти постанов Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання пільг у грошовій формі з оплати проїзду усіма видами міського, приміського та міжміського транспорту» та «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері транспортного обслуговування» і повідомляє наступне.

ВГО НАІУ, обговоривши проекти актів Уряду з громадськими об`єднаннями осіб з інвалідністю-членами НАІУ, яких налічується понад 120 об’єднань, констатує, що зазначені проекти нормативно-правових актів:

• порушують Конституцію України, оскільки звужують обсяг прав і свобод, яким на сьогодні наділені пільгові категорії громадян, у тому числі особи та діти з інвалідністю. Це стосується як кількості поїздок, так і видів транспорту (міського, приміського, міжміського та залізничного, повітряного та річкового). Так, на сьогодні особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, супроводжуючі осіб з інвалідністю І групи та дітей з інвалідністю мають право за Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» на безоплатний та пільговий проїзд (незалежно від кількості поїздок) у міському, повітряному, залізничному, річковому та автомобільному транспорті, а згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1994 р. № 555 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. № 354» ще й на приміському транспорті;
• подані з порушенням чинного законодавства щодо опрацювання проектів нормативно-правових актів, адже не містять ніяких ні розрахунків, ні аргументів , ні пояснень стосовно того, чому саме розмір щомісячної готівкової виплати затверджується виходячи із 30 поїздок на місяць у міському транспорті. До речі пункт 4 Порядку надання у готівковій формі пільг з оплати проїзду усіма видами міського, приміського та міжміського транспорту не узгоджується із Розподілом соціальної норми кількості пільгових поїздок усіма видами міського та приміського транспорту. Оскільки у пункті 4 Прядку мова йде лише про міський, а у Розподілі про міський і приміський транспорт.        За таких умов, а також з урахуванням того, що у Порядку зазначаються пільги на проїзд для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, супроводжуючих осіб з інвалідністю І групи та дітей з інвалідністю, які передбачені тільки Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (тобто для цих категорій осіб приміський транспорт не пропонується враховувати), то особам з інвалідністю Мінсоцполітики пропонує відшкодовувати не 30 поїздок, а 22 поїздки;
• ускладнять життя всім пільговим категоріям населення, оскільки проектами актів не передбачено, що відповідні суми коштів, які виплачуватимуться за пільговий проїзд, у подальшому не враховуватимуться під час призначення житлових субсидій та інших допомог, що призначаються з урахуванням сукупного доходу (допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги особам, які не мають права на пенсію та людини з інвалідністюм, по догляду за людини з інвалідністюми І та ІІ групи внаслідок психічних розладів. А відтак, однією рукою держава дасть начебто гроші, а іншою - забере;
• не враховують потреб осіб з порушенням зору, адже для незрячих розраховуватися у непристосованому транспорті готівкою значно складніше, ані ж просто показати посвідчення;
• не враховують потреб осіб, які пересуваються на кріслах колісних, оскільки одна справа безкоштовно їздити у непристосованому транспорті, а інша справа отримати від держави мізерну суму і сплачувати за неї проїзд у бар’єрному транспорті;
• не передбачають затвердження форми заяви, згідно з якою особи мають звертатися за отримання готівки за надання у готівковій формі пільг з оплати проїзду.

На підставі зазначеного, проекти постанов Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання пільг у грошовій формі з оплати проїзду усіма видами міського, приміського та міжміського транспорту» та «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері транспортного обслуговування» не підтримуються.