На Волині 19-річний юнак із синдромом Дауна став студентом вишу

10 Вересня 2014 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

За результатами зовнішнього незалежного оцінювання Богдан Кравчук набрав 470 балів, що в педагогічному світі нашої країни стало сенсацією. З урахуванням пільг для осіб з інвалідністю ІІ групи він став студентом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Випускник Луцького навчально-реабілітаційного центру із завданням з історії України впорався на 147 балів. І хоч це середній результат, фахівці знають: далеко не всі його ровесники можуть такий продемонструвати. З української мови та літератури він набрав 129,5 бала, однак через проблеми зі здоров’ям трохи гіршим вийшов результат тестування зі всесвітньої історії — 115 балів. Проте вступний іспит з цього предмета на базі університету Богдан склав на 160 балів.

Так хлопець виборов собі право продовжити освіту за напрямом «Історія» на заочній формі навчання, яка передбачає індивідуальні або дистанційні заняття.

Головний секрет цього феноменального успіху полягає в любові, якою з перших днів життя родина оточила маленького Богданчика. Він, на щастя, волею долі має легку форму патології, яка більшість дітей, що страждають на неї, робить неконкурентними в навчанні. А отже, приреченими на виживання з інвалідною пенсією.

Упродовж років здоров’я і найменший успіх малюка в розвитку не лише були найголовнішим пріоритетом для мами Богданка Євгенії Миколаївни, а й постійно перебували в полі уваги дідуся. Василь Остапович був знаним у краї лікарем-урологом, активним учасником демократичних процесів кінця 1980-х — початку 1990-х. Саме він і прищепив онукові цікавість і любов до історії.

А завдяки материнському подвигу, розповідь про який — окрема тема, дитина навчилася читати раніше, ніж говорити. Цим і підтвердила пророцтво професора Олени Гречаніної з Харкова, яка має півстолітній досвід роботи із «сонячними» дітьми. Вона свого часу після консультації дала рідним Богданчика настанову: «Будете наполегливо працювати із цією чудесною дитиною — середній рівень розвитку гарантую!»

— Уперше я познайомилася з цим цікавим і милим хлопчиком, коли йому було 13 років. Його мама саме шукала репетитора для занять із сином, — розповіла журналістка авторитетної в регіоні газети «Волинь-нова», колись учитель історії луцького НВК «Гімназія №14» Лариса Бондарук. — Він має чудову механічну пам’ять. Не кожен із дипломованих істориків послідовно перелічить усіх гетьманів України, може назвати дати їхнього народження і смерті, докладно розповість про найбільші битви людства. А Богдан це може зробити. Через хворобу він не завжди може лише досконало логічно мислити. Пригадую, шість років тому під час занять із цим незвичним учнем шукала, як застосувати його знання на практиці. Невдовзі хлопець навчився самостійно на комп’ютері створювати різноманітні історичні презентації за допомогою програми PowerPoint. Так вийшла цікава тематична добірка: «Гетьманські столиці», «Битва під Берестечком», «Конотопська битва», «Морські походи козаків» тощо. Не всі вчителі загальноосвітніх шкіл уміють самостійно робити такі презентації. А Богдан їх створює і досі.

Богдан Кравчук своїми знаннями виборов право вивчати історію у вищому навчальному закладі.
Фото надане Ларисою БОНДАРУК

Те, що Богдан Кравчук виборов право навчатися у виші, — само по собі сенсація. Звісно, йому важко буде, наприклад, опанувати спеціальність педагога, яка потребує швидкої реакції, вміння оцінювати плюси та мінуси того чи того підопічного, застосовувати нестандартні прийоми у важких педагогічних ситуаціях. Але в родини є надія, що навчання у Східноєвропейському університеті допоможе юнаку не лише зробити черговий крок у саморозвитку, а й опісля знайти роботу. Наприклад в архіві. Адже «сонячні» люди, як відомо, відзначаються особливою педантичністю. Їм лише потрібно допомогти максимально повно усвідомити завдання, які вони мають виконувати. Але не забігатимемо наперед.

— Мій син розуміє ці моменти, і він щасливий, що зможе вчитися! — каже Євгенія Миколаївна.

Уже те, що Богдан Кравчук продемонстрував високий результат ЗНО, — приклад для багатьох інших родин з усіх куточків України, які виховують дітей із синдромом Дауна.

— У європейських країнах двері для таких людей відчиняються значно ширше. Цим суспільство дає їм шанс на інше життя, — прокоментував ситуацію правозахисник виконавчий секретар Асоціації психіатрів України Семен Глузман. — Цей хлопець своїм прикладом довів, що такі, як він, можуть значно більше, ніж ми про це думаємо. І це урок для всього нашого суспільства!

ДО РЕЧІ

«Ми не хворі. Ми просто інші»

Сорокарічний іспанець Пабло Пінеда — перший і поки що єдиний європеєць із синдромом Дауна, який навчався у звичайній школі зі здоровими дітьми. Він здобув вищу освіту в університеті. Має диплом викладача, бакалавра мистецтв і диплом спеціаліста в галузі педагогічної психології. У 2009 році на кінофестивалі в Сан-Себастьяні отримав «Срібну раковину» за кращу чоловічу роль у фільмі «Я також». Фільм розповідає про взаємне кохання викладача із синдромом Дауна і звичайної дівчини.

— Ми не хворі. Ми просто інші. Будьмо чесними: людям із синдромом Дауна навчання дається втричі важче, ніж звичайним. За майбутнє треба боротися, — каже він. — Знаю, що у багатьох батьків є «сонячні» діти. Їм потрібен хтось, хто скаже: «Твоя дитина здібна!» Найщасливішим моментом свого життя Пабло Пінеда вважає вручення йому диплома вишу і премії за добре навчання. На запитання, що ще взявся б вивчати, Пабло відповів: «Історію!»

Урядовий кур’єр