Invictus Games і реабілітація. Як повертаються до життя ветерани в Україні і за кордоном

Invictus Games і реабілітація. Як повертаються до життя ветерани в Україні і за кордоном
11 Жовтня 2017
Друкувати цю новину

Ветерани-інваліди не отримують в Україні і десятої частини від тієї допомоги, яку мають їхні західні “колеги” по нещастю, пише журнал Новое Время.

Катерина Михайлова - єдина дівчина - учасниця української команди на Invictus Games

Катерина Михайлова – єдина дівчина – учасниця української команди на Invictus Games

Підготовка українських ветеранів до міжнародних спортивних ігор Invictus Games

Українські бійці, які отримали серйозні травми на війні, можуть розраховувати на рідних, волонтерів і самих себе. Прикладом останнього стали учасники української збірної Invictus Games – міжнародних ігор травмованих на війні солдат.

Уже багато днів поспіль 23-річний Роман Панченко проводить на київському стадіоні ЦСКА. Тут він регулярно стріляє з лука: раз по раз, знову і знову Панченко, сидячи в інвалідному кріслі, натягує тятиву, прицілюється – і пускає стрілу в мішень. Після того, як на війні куля зачепила його хребет, бійцеві довелося заново вчитися не тільки пересуватися, але навіть просто їсти і чистити зуби.

Панченко щодня готує себе до нового великого випробування – міжнародних змагань Invictus Games, в у яких беруть участь військові з 16 країн, які отримали травми під час бойових дій. Ігри, де змагаються стрілки з лука, веслувальники на тренажерах, баскетболісти і регбісти на візках, а також волейболісти, плавці, пауерліфтери та інші спортсмени, пройдуть 23-30 вересня в Торонто. Від України туди за підтримки Міноборони і під патронатом телеканалу СТБ вирушають 15 колишніх військовослужбовців, які пройшли бої на сході країни і стали людини з інвалідністюми.

Він не просто буде змагатися, його приклад повинен надихнути тисячі українців, які отримали каліцтва в зоні АТО. За даними Головного управління військової служби правопорядку Збройних сил України (ЗСУ), за час боїв на сході майже 5 тис. солдатів і офіцерів отримали поранення різного ступеня тяжкості. І велика частина з них до сих пір не змогла повністю відновитися.

Після того, як на війні куля зачепила хребет Романа Панченко, бійцеві довелося заново вчитися не тільки пересуватися, але і їсти та чистити зуби

Після того, як на війні куля зачепила хребет Романа Панченко, бійцеві довелося заново вчитися не тільки пересуватися, але і їсти та чистити зуби/Фото: Наталія Кравчук/НВ

 

Бойова частина біографії 44-річного військового фельдшера Вадима Свириденка з позивним Балу, одного з українських учасників Ігор, виявилася короткою, але неймовірно насиченою різними подіями.

Його мобілізували влітку 2014-го. А в лютому наступного року під Дебальцевим він потрапив у зону ураження вибухової хвилі від танкового снаряда. Оглушений, провів три дні на 20-градусному морозі без їжі, поки не опинився в полоні у так званій “ДНР”. Бойовики передали Свириденка українській стороні з обмороженнями 4-го ступеня і сепсисом. Балу втратив руки і ноги, вісім місяців проходив реабілітацію в США. І тепер, завдяки сучасним протезам, може бігати і піднімати штангу. А минулого році навіть став учасником марафону – пробіг 10 км. “Це виявилося важче, ніж я думав. Але зате було неймовірне відчуття: ти біжиш, ти живий! ” – розповідає колишній військовий фельдшер.

Говорячи про це, Свириденко посміхається. Але Максимов, керівник проєкту Invictus Games від СТБ, пояснює, чого ця радість коштує бійцеві: під час кожного тренування протези натирають тіло пораненого атлета до глибоких ран. Однак той продовжує самовіддано та інтенсивно готуватися до виступу в Торонто.

Що робить для українських ветеранів держава

За оцінками Олександра Куклішина, радника міністра оборони, тільки десята частина осіб з інвалідністю війни може сьогодні отримати необхідні їм медичні послуги.

Держава виплачує постраждалим на війні солдатам одноразову допомогу – наприклад, за повну втрату працездатності Панченко дали 300 тис. грн ($11 тис.). Але потім колишні бійці залишаються один на один зі своїми проблемами. А їх вистачає: це не тільки повноцінна реабілітація, а й навіть отримання інвалідного візка. Головними помічниками стають волонтери – в Україні діє кілька десятків фондів і організацій, що займаються реабілітацією солдатів.

Максим Рябоконь, керівник центру волонтерів People’s Project, і його організація в партнерстві з українською клінікою Ilaya вирощують для бійців втрачені кістки: завдяки клітинним технологіям можна в деяких випадках повністю відновлювати кінцівки.

“Ми працюємо з тими, кому лікарі сказали ампутувати ноги або руки. Але замість цього можна повністю повернути хлопців до життя, хіба що вони будуть кульгати “, – стверджує Рябоконь.

Наші нескорені

За три роки в Ilaya повернули здоров’я приблизно сотні українських бійців, над якими висіла загроза інвалідності. А Рябоконь і його команда зібрали на ці цілі понад 25 млн грн. Одна операція з вирощування кістки довжиною 14 см коштує близько 400 тис. грн.

Сотня поранених солдатів, що повернулися до нормального життя – це добре. Але на ділі потребують подібної допомоги – тисячі. До того ж, невідомо навіть їхнє точне число: через АТО, за статистикою, пройшли понад 310 тис. чоловік. Але більше 5 тис. важко поранених, що фігурують в даних Міноборони – це не всі постраждалі: військове відомство враховує лише тих, хто служив у ЗСУ. А про покалічених бійців добровольчих батальйонів там нічого не знають.

Вирішити проблеми всіх військових осіб з інвалідністю у комплексі під силу лише державі, але вона згадує про солдатів тільки на початку – коли виплачує одноразову допомогу. А потім відкараскується від проблеми виплатою пенсії. А вона у бійця, який став інвалідом, зовсім невелика – 4,5 тис. грн на місяць. І будь-які додаткові пільги солдат повинен вибивати самостійно. “На війні ти воюєш із ворогом, а у мирному житті – з бюрократами. Це пригнічує “, – говорить Панченко.

Функції фізичної реабілітації розділені між Міністерством охорони здоров’я, Мінсоцполітики та Держслужбою у справах ветеранів війни та учасників АТО. Тому, як пояснює Куклішин, виникає плутанина: не завжди зрозуміло, хто чим займається. До того ж не вистачає реабілітологів і лікарів, а сам процес відновлення поранених фінансується держбюджетом лише на 10% від реальних потреб.

Багато-хто з покалічених на війні бійців навіть не наважуються оформити собі пенсію. Прикладом цього може послугувати Катерина Михайлова – єдина дівчина – учасниця української команди на Invictus Games. Її відлякує тривалість і забюрократизованість процедури оформлення подібних щомісячних виплат. Тому вона вирішила, що краще віддати час спорту – пауерліфтингу.

На війні Михайлова отримала закриту черепно-мозкову травму, через що в неї порушена координація, періодично виникають головний біль і запаморочення. “Буває, цілий день лежу пластом. Але коли у мене виходить, то стріляю з лука і займаюся пауерліфтингом, – розповідає вона, – спорт, моя сім’я і чоловік – ось моя найефективніша реабілітація “.

Як реабілітують бійців в США та Ізраїлі

Поки для ветеранів в Україні навіть пенсія стає каменем спотикання, у країнах Заходу, які беруть активну участь у війнах, – США та Ізраїлі – питання допомоги постраждалим в гарячих точках відпрацьоване до дрібниць.

У США крім лікування, надання протезу і т.п., солдатові призначається інвалідність – від 10% до 100% втрати здоров’я – і пенсія до $3,5 тис., яка не обкладається податками. Після цього екс-бійця зараховують до департаменту у справах ветеранів з одним із найбільших грошових бюджетів в США. Там учасники бойових дій протягом п’яти років після відходу з армії отримують безкоштовно будь-яку медичну допомогу, навіть ту, що не стосується поранення. А якщо пошкодження отримано в бою, то цей термін розтягується на все життя.

Схожим чином все влаштовано і в Ізраїлі. Там, до речі, немає військових госпіталів – первинну допомогу пораненим надають в звичайних лікарнях, але безкоштовно. Навіть стоматологія – дороге задоволення в Ізраїлі – не вимагатиме від ветерана грошей. А якщо потерпілого бійця потрібно відправити на лікування за кордон – це обов’язково зроблять. І теж безкоштовно.

Але подібне трапляється нечасто – рівень ізраїльської медицини високий.

Якщо і медицина виявляється безсилою, ветеранам, призначають ступінь інвалідності за аналогією з американською системою. І виплачують потерпілому на війні бійцеві значні гроші. Так, за 20% інвалідності така людина отримає одноразово $38 тис. і ще по $1,6 тис. щомісячної пенсії, за 100% – до $70 тис. одним траншем, а розмір пенсії в цьому випадку встановить спеціальна комісія. Ветеранам, які не можуть самостійно пересуватися, ще й дарують автомобілі.

Новое время

  Категорія: