Хворі на рак волинянки воскрешають любов до життя та спорту

21 Липня 2015 Друкувати цю новину

«У вас рак»… Для багатьох людей ця фраза від медиків звучить, наче страшний вирок. У голові мимохіть страшним ураганом з’являються нестерпно-болючі думки: «Чому це трапилось зі мною?», «За що?» і «Як жити далі?». Але триматися треба, бо після операції кінця світу не настає.

Саме для того, аби повернути представниць прекрасної половини людства до повноцінного життя після мастектомії (видалення молочної залози), розпочав свою роботу реабілітаційний центр на базі обласного онкологічного диспансеру.

На жаль, із кожним роком тенденція захворюваності на онкопатологію молочної залози в усьому світі лише збільшуться. Зокрема й серед волинянок.

Зі слів головного лікаря Волинського обласного онкодиспансеру Ореста Андрусенка, як в Україні, так і в усьому світі, кількість випадків захворюваності на рак, зокрема й молочної залози, стрімко зростає. На території України цей показник становить близько 64 випадків захворювання на 100 тисяч населення, тоді як в деяких країнах Європи – 90 випадків на 100 тисяч населення за рік.

«Для порівняння, на Волині це число коливається від 48 до 52-х випадків виявлення хвороби на 100 тисяч чоловік. Щороку по області ми реєструємо близько 290 онкохворих жінок, саме з захворюванням молочної залози, може їх і більше. Це досить серйозний показник», - каже медик.

Так, в області – більше, ніж 2800 онкохворих перебувають на обліку з патологією молочної залози. Звісно, кваліфіковані фахівці намагаються покращувати умови перебування у медзакладах тих, хто проходить тривале й болісне лікування.

Але діагностика та лікування це - перші етапи, наступним є реабілітація, яка допомагає жінці жити з цим та адаптуватися у соціумі

Саме для цього при Волинському онкодиспансері й створили центр соціально-медичної реабілітації жінок, яким свого часу судилося перенести складну операцію – мастектомію.

З’явився такий центр завдяки спільним зусиллям громадської організації «Донна», Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк», обласної влади та головного лікаря диспансера Ореста Андрусенка.

Головними напрямками його діяльності є відновлення фізичного та психологічного здоров’я пацієнтки. Так, за кошти області у приміщенні зробили ремонт, а Фонд придбав для цієї установи обладнання на суму понад 160 тисяч гривень, зокрема, це - меблі, спортивне обладнання, побутова та оргтехніка.

Фізична реабілітація хворих

Варто зазначити, що кожна операція – це не лише психологічна травма, а й фізична. Людина втрачає орган, з’являється біль, втрачаються функції сумісних з прооперованим органів, виникають лімфостази та запальні процеси. Це - ранній післяопераційний період, під час якого медики повинні ретельно стежити за цим станом, як він минає.

«Під час моєї поїздки в місто Ольштин, у сусідній Польщі, я звернув увагу, що на третій-четвертий день після мастектомії жінки уже займалися аеробікою в спортзалі. Так, фізичні вправи у розумній кількості мають право на життя, й вони потрібні для того, аби розробити руку після операції. Жінці важливо могти самостійно зробити собі зачіску, а також мати можливість тримати ложку чи приголубити дитину», - ділиться безцінним досвідом пан Орест.

Післяопераційні патології, або що таке лімфостаз?

Лікар розповів, що частою проблемою, що виникає протягом місяця після операції, є лімфостаз на кінцівках. При цьому у хворої з’являється запалення вен, лімфатичних протоків, внаслідок чого відбувається застій лімфи, відповідно, пацієнтка втрачає функцію руки.

Для того, аби вирішити цю проблему, існують спеціальні вправи, яким, власне, і навчають тут - показують, як займатися, у якій кількості. Придбане обладнання - адаптоване до фізичних потреб та особливостей організму жінок після операцій.

Окрім того, для реабілітації необхідні масажні рукави, що забезпечують відтік лімфи від руки, і використання фізичних процедур – магнітотерапія.

На жаль, такого масажного рукава у медичних закладах Волині поки немає, однак лікарі розраховують на допомогу небайдужих і сподіваються, що такі рукави скоро з'являться в центрі.

«Фізичні заняття важливі й для підтримки імунітету людини, її психологічного стану. До прикладу, під час тієї ж аеробіки пацієнтки почувають себе геть по-іншому, такі заняття сприяють швидкому відновленню соціального життя жінки», - каже онколог.

З його слів, тренажери, що знаходяться у реабілітаційному центрі, будуть забезпечувати відновлення пацієнтів не стільки на ранньому післяопераційному етапі, як трохи пізніше.

Зауважимо, важливу роль у процесі реабілітації жінок, які перенесли операцію з видалення молочної залози, відіграє громадська організація «Донна». Основна мета її роботи – підвищити рівень обізнаності про рак, зламати стереотипи про його невиліковність, допомогти людям усвідомити необхідність періодичного огляду у спеціалістів, що допоможе діагностувати рак на ранній стадії та дасть шанс на повне одужання.

«Жінки приходять до реабілітаційного центру уже на другий день після операції. Із допомогою телевізора ми їм наочно демонструємо комплекс вправ, які треба виконувати, аби досягнути швидкого одужання. Також буклети з додатковою інформацією ми роздруковуємо на принтері або скидаємо на флешку», - каже голова правління ВОВГО жінок-осіб з інвалідністю «Донна» Людмила Мельник.

Як пояснила заступник голови правління «Донни» Людмила Головенко, заняття у спеціальній тренажерній залі є безплатними.

Окрім безпосередньо самих тренажерів, є й мікрохвильова піч, й холодильник. Тобто, якщо реабілітацію проходять пацієнтки із інших населених пунктів, то вони мають можливість і підігріти їжу, й поставити її в холодильник.

Фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк» забезпечив центр усім: меблями, кондиціонером, комп’ютером, обладнанням, та великим телевізором, аби мати змогу показувати вправи та відеоролики задля психологічного розвантаження жінок, головним завданням яких є мотивувати жінку до життя, адже після операції воно не закінчується.

«Важливим є й спілкування жінок між собою. Ці люди не разом лежали в медичній установі, вони тут познайомились. Але вони розуміють, що не кожна людина на вулиці може їх зрозуміти, не кожній можна розповісти про свій біль та переживання. А у стінах реабілітаційного центру ми можемо поспілкуватися, випити чаю. Однак, якби не Фонд, на жаль, цього задуму реалізувати не вдалося б», - каже Людмила Головенко.

У реабілітаційному центрі – завжди свіжі квіти. Їх приносять самі жінки

59-річна лучанка Марія від самого відкриття реабілітаційного центру є тут частим гостем. Навідується до центру ледь не щодня. Завжди приносить свіжі квіти. Каже: «З вами я хоч почала жити». Займається трохи більше двох місяців. Скинула зайву вагу.

«Своє щастя треба створювати. Наші українські жінки часто після операції ставлять хрест на власному особистому житті. Мовляв, і чоловіка не буде, і родини. Але за кордоном все по-іншому. Люди без ніг, і без рук навіть думки не допускають про те, що в них усе закінчилось. Вони не комплексують, тому вдало знаходять собі пару, народжують дітей і живуть повноцінним життям», - каже вона.

60-річна Ніна працює у Луцьку продавцем. Каже, що на одну пенсію з інвалідності в наш час прожити важко.

Жінка зізнається, що часто її здивовано запитують: «Чому ти повернулась на роботу? Тобі що, нема що робити?».

«А я відповідаю, що спілкування з людьми на мене впливає дуже добре, тобто, я не відчуваю себе відмежованою від життя. Крім того, я маю змогу заробити зайву копійчину, і, як наслідок, щось собі купити. А що, сидіти вдома і плакати? Після операції минуло два роки, а у центрі займаюсь протягом тижня. Я шкодую, що не було цього центру раніше, коли мене тільки прооперували. Тоді я б не допустила такого стану руки. Вдома якісно вправи не виконаєш. А тут і підкажуть, і розкажуть. Не могла підняти руки взагалі. Однак, почала виконувати елементарні вправи, а також робити самостійно легенький масаж. І рука почала зменшуватись у розмірах, адже коли я прийшла до реабілітаційного центру, від лімфостазу вона була просто-таки величезною. Тут хороші фахівці, вони показали, як і що потрібно робити, аби хвороба швидше відступила. Нині літо, тож намагаюсь правильно харчуватися, їсти фрукти, зелень, менше свинини. Після 18-ї години не їм», - бадьоро розповідає Ніна.

До слова, зазвичай після мастектомії жінка отримує інвалідність третьої групи. Пенсія, яку виділяє для такої категорії населення держава, – 949 гривень, а людині ж потрібно лікуватися.

Жінки зізнаються, що багато хто із тих, хто переніс важку хворобу, приховують від роботодавця свій стан здоров’я.

«Найголовніше – проводити профілактику, аби жінки не боялися йти обстежуватись. Чомусь саме проблемі профілактики та ранньої діагностики пані приділяють найменше уваги. Й чим раніше, тим краще. Ви знаєте, скільки у нас на лікуванні перебувало жінок, у яких молочна залоза видалена не повністю, а частково. Часто до біди приводять навіть на перший погляд невинні шкільні витівки, як от був випадок, коли хлопець ущипнув дівчину за груди. І в неї на цьому місці утворилось новоутворення», - втручається у розмову Людмила Головенко.

З її слів, лише цього року протезування зробили 350-м жінкам. Однак досі гостро стоїть проблема у спеціальному рукаві для лікування лімфостазу Біо-1, який швидко знімає набряк після видалення лімфовузлів.

Своєю чергою, Ніна та Марія із допомогою репортера Інформаційного агентства Волинські Новини записали відеозвернення, у якому просять жінок, які опинились у такій самій ситуації, як вони, не опускати руки та не втрачати надію на повне одужання.

«Адже рак – це ще не вирок. Життя триває», - запевняють вони.

До слова, усім пацієнткам, які пережили мастектомію, у закладі безкоштовно видають по три ліфи і один протез на півтора року. Протези виробляють на київському ортопедичному науково-виробничому реабілітаційному центрі «Ортес».

Як виглядають протези?

Це – спеціальні вкладки, які вкладають у спеціальну кишеньку в бюстгальтері з міцними лямками.

Протези випускають трикутної, краплевидної, серцевидної та асиметричної форми. Вони мають 11 типорозмірів з різними ваговими характеристиками та різними видами повноти. Це дозволяє жінці підібрати протез з урахуванням її анатомічних особливостей та специфіки проведеної операції. Протези максимально імітують форми і тканини грудей, мають натуральний вигляд. Правильно підібраний протез компенсує ваговий дисбаланс і допомагає запобігти захворюванням хребта.

Для того, щоб прооперовані жінки відчували мінімум дискомфорту, існують різні моделі купальників та білизни з кишеньками для кріплення протезів.

Тому прооперована жінка може вільно займатися спортом, купатися в басейні або ж плавати у річці та морі.

«Коли читаєш книжку, є сторінки, які не зовсім цікаві, але їх не можна не прочитати, бо втратимо суть самої книги. Те ж саме й з часом, який потрібно затратити на лікування - наче погані сторінки, його ми «перегортаємо» для того, аби незабаром знову стати на цікавий та добрий життєвий шлях», - мудро ділиться роздумами головний лікар закладу Орест Андрусенко.

Він запевняє, що усі спеціалісти, які працюють з жінками після мастектомії, повинні чітко розуміти, що людину треба навчити тому, чого її ніколи й не вчили.

«Так-так, нас вчили усьому, окрім того, як правильно харчуватися та дбати про своє здоров’я. А тим часом це дуже важливо, щоб людина була фізично розвиненою й мала хорошу опірність організму, зокрема під час виникнення онкології», - розповідає фахівець.

Суть успішного лікування полягає в ранній діагностиці патології, що складається з певних моментів

«По-перше, сама жінка повинна розуміти, що у неї є певний орган, який треба постійно перевіряти. Ходять же панянки до гінеколога, ось і мамолога треба відвідувати. Окрім цього, жінка повинна вміти самостійно себе обстежувати. У 70-80-ті роки у світі 90% жінок знаходили новоутворення на молочній залозі самі. Ми розуміємо основний постулат: для того, щоб виявити хворобу самостійно, людині потрібно донести, як правильно себе оглядати, і що має насторожувати. І, у випадку, якщо жінка щось запідозрила, не чекати вдома три й більше років аж до того часу, поки пухлина не почне розкладатися, а йти до спеціаліста, обстежуватися, й лікуватися так, як це потрібно» - радить Орест Андрусенко представницям прекрасної половини людства.

З його слів, окрім цього, існують так звані скринінгові («скринінг» - просіювання, - авт.) програми, які забезпечують ранню діагностику. Зокрема, це профілактичні огляди медичних працівників, УЗД обстеження, з допомогою яких знаходять пухлини молочних залоз. Що таке скринінгова програма? Це коли береться «когорта» людей, які належать до групи ризику: жінок вікової категорії 40-65 років, у яких подібні хвороби зустрічаються частіше. Й що характерно, під час мамографії лікарі знаходять пухлинки величиною 0,3-0,5 міліметра. Такі маленькі новоутворення не можна виявити методом пальпування.

На спеціальному приладі – мамографі - фахівці роблять знімки в двох проекціях, на яких простежують усі зміни, деформації, що з часом можуть перейти в злоякісні утворення.

«І от цих людей, у яких раком уражені лише верхні шари тканини й ці ураження ще не перейшли на інші органи, треба оздоровити й не допустити виникнення глибокої онкології. Це називається вторинною профілактикою захворювань, коли медики виявляють передпухлинні стани, але не дозволяють їм перейти у злоякісний процес. У результаті маємо: по-перше, менш травматичні операції; по-друге – менш затратне лікування; по-третє, менша доза хіміо- та променевої терапії тощо», - резюмує медик.

«Найперше, що раджу усім жінкам – не обманювати Бога. Бо жіноча природа - народжувати й годувати грудьми», - радить онколог усім пані та панянкам:

«Представницям прекрасної статі наполегливо рекомендую не переривати момент вагітності та годування грудьми, а, якщо уже завагітніли, то дарувати нове життя і вигодовувати. Аборт – це перший поштовх до розвитку раку молочної залози. Те ж саме стосується й оральних контрацептивів. Зміни у молочних залозах по типу мастопатії з відповідними вузловими утвореннями виникають й унаслідок запальних захворювань, хвороб щитовидної залози, гормональних порушень, репродуктивної сфери», - запевняє він та радить боротися за повноцінне життя та щасливе життя своїх близьких.

Головний лікар Волинського обласного онкодиспансеру Орест Андрусенко

заступник голови правління ВОВГО жінок-осіб з інвалідністю «Донна» Людмила Головенко

Зошит для обліку пацієнток

Душова кабіна у тренажерній залі

59-річна лучанка Марія не опустила руки після важкого захворювання

Марія та Ніна залюбки займаються в тренажерній залі

Вправа з м’ячем для зменшення лімфостазу

Вправаи з паличкою – ідеальні для розробки рук при лімфостазі

Самомасаж допомагає зняти набряк

Зберігання спеціальної білизни для жінок після мастектомії

Спеціальна білизна для жінок, яким видалили одну чи дві молочні залози. Її надають безкоштовно

Вікторія СЕМЕНЮК

Волинські новини

  Категорія:
написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар

Напишіть відгук