Глухих школярів потрібно вчити разом з усіма

28 Листопада 2013 Друкувати цю новину

У школі № 33 глухих дітей вчать говорити і писати

Діти з вадами слуху повинні навчатися разом зі звичайними учнями, але за особливою інклюзивною системою освіти. Однак у хмельницьких школах її забезпечити не можуть. Тому особливим дітлахам нашого міста доводиться складно. Але є варіанти – спеціальна школа.

- Україна ні фінансово, ні організаційно на сьогодні не може здійснювати інклюзивне навчання дітей з порушенням слуху, де б зберігалися всі інтереси дитини. В нас у місті немає інклюзивного навчання для дітей, - каже директор спеціалізованої загальноосвітньої школи № 33 Галина Воробель - Нема ні підручників, ні вчителів, ні сурдопедагогів, ні універсальних дефектологів. Психологи не знають, що робити з глухими дітьми у звичайних школах. А батьки наполягають, аби ті відвідували уроки.

На інклюзію немає коштів

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг для дітей з особливими потребами в умовах загальноосвітнього закладу. Аби забезпечити рівний доступу до якісної освіти, заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання до індивідуальних потреб таких дітей.

- Після масової школи дитина не готова до життя у суспільстві, оскільки з нею не проводять відповідної корекційної роботи, яка передбачає роботу сурдопедагога – постановку звуків, вимови, а не психолога, як у звичайних школах, – каже директор. – Тому у загальноосвітніх школах діти нічого не отримують, а просто сидять на першій парті і не беруть активної участі у роботі класу. Така «інклюзія» виставляє дітей на посміховисько і нічого не дає.

У Хмельницькому батьки не поспішають віддавати слабочуючих та нечуючих дітей до спеціалізованої школи, не розуміючи, що дітям там буде легше. Вони хочуть, щоб чадо було таким, як всі, цим самим калічать його, вважає педагог.

- Потрібно змиритися з тим, що у дитини є патологія, проводити реабілітацію. Батьки цього не розуміють, - каже Галина Воробель. - У звичайній школі навчається слабочуючий учень. Під час уроку він постійно перепитує вчительку. Інші діти з нього сміються, чим зривають уроки.

Слабочуючим і нечуючим дітям важко у суспільстві. Часто їх не приймають, не розуміють, б'ють, з них насміхаються, знущаються, принижують, вважають неповноцінними.

- Така дитина не може далі розвиватися. Вона бачить ставлення оточуючих і вважає, що вона погана. Вона не буде старатися, чогось прагнути, хоча повинна професійно рости, але як? – каже директор.

Працювати треба з батьками

У спеціалізованій школі № 33 на Завадського, 8/1 навчається 70 дітей з порушенням слуху та дефектами мови. Їх за спецаіальною програмою навчають писемної та розмовної мови 15 сурдопедагогів і 10 дефектологів, оскільки жестова мова – це допоміжний засіб.

- Наша школа нічим не відрізняється від звичайної, але методика викладання інша. За допомогою жестової мови ми пояснюємо, що, наприклад, аркуш паперу, якщо його зім'яти, шелестить. Червоний колір ми називаємо жестовою мовою, щоб учень зрозумів, що це таке. Завдяки такому підходу дитина інтегрується у суспільство. Якщо вона не може говорити, то вона може хоча б написати речення, і її зрозуміють. А жестовою мовою її ніхто не зрозуміє, - каже Галина Воробель.

Випускники школи підготовлені до життя у суспільстві, вступають до вишів і потім можуть знайти роботу.

- Батьки невічні, тому потрібно навчити дитину всьому. Інакше у 40 років вона не зможе зателефонувати і сказати, що їй потрібно, спілкуватися з оточуючим, - каже директор.

Крім роботи з дітьми, у школі працюють з батьками, але таких дуже мало.

Наразі у суспільстві виникла нова велика проблема. У багатьох сім'ях нечуючі батьки мають чуючих дітей і не знають, як їм їх навчити говорити. Якщо вони самі навчилися говорити, вони зможуть спілкуватися з дитиною.

У місті для осіб з інвалідністю не створені належні умови, вважають у школі.

- Швидку та міліцію зараз можна викликати через смс, а от у тролейбусах немає табло, на яких висвічується назва зупинки. Тому ми вчимо дітей рахувати зупинки, - каже Галина Воробель.

Інклюзія передбачає індивідуальний підхід

Правильно організоване інклюзивне навчання вимагає забезпечити дитині:

  • окрему кімнату
  • окремий додатковий клас для консультацій
  • окремі підручники
  • двох сурдопедагогів кожного дня додатково до масових вчителів
  • одного дорослого, який супроводжуватиме її під час класного навчання
  • організацію ресурсних освітніх центрів, які забезпечать виконання умов і завдань, вказаних вище

ВСІМ

  Категорія:
написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар

Напишіть відгук