Буковинка, якій забороняли мати дітей, стала щасливою мамою

15 Серпня 2017 Друкувати цю новину

Коли Зінаїда Боштега сказала лікарям, що вагітна, вони їй пропонували зробити аборт. Попереджали, що під час пологів жінка може померти, а дитина народитися хворою. Та сталося диво: у жінки, що пересувається за допомогою інвалідного візка, народилася здорова дівчинка.

Зінаїда Боштега веде активний спосіб життя: їздить Сторожинцем на своєму візку, бере активну участь у різноманітних спортивних змаганнях та концертах для людей з інвалідністю. Вона навіть не каже «я поїхала», а тільки – «я пішла».

— Я перестала ходити дуже несподівано – за один день. Змиритися з цим у 18 років було неможливо! – розповідає жінка. — Захворіла на менінгіт, наслідком якого став розсіяний склероз. Мама об`їздила з нею всі інститути і клініки України, але ніхто не давав надії на одужання.

Після 10-ти років сидіння вдома Зінаїда Боштега прийняла рішення взяти на виховання дитину-сироту. Три роки оббивала пороги Будинку дитину, але їй відмовили. Сказали, що "не можуть віддати сирітку людині з інвалідністю І групи", адже за нею самою потрібен догляд.

— Тоді подруга познайомила мене з чоловіком. Ми трохи прожили разом, але розбіглися. А в мене почався токсикоз, — пригадує жінка. – Лікарі сказали: «4-й місяць вагітності». Переконували: тільки аборт!

Бажання Зінаїди стати мамою було непохитним. Вагітність була непростою, адже Зінаїда увесь час проводила в інвалідному візку.

– Останні місяці я лежала у лікарні на збереженні і всі дні проводила у ліжку – через великий живіт не могла сидіти у візку, — пригадує жінка. — Посеред тижня чернівецькі лікарі планували відправити мене до Києва, а я не дочекалася – і народила сама.

— Радості не було меж! – згадує Зіна. – Коли ми хрестили донечку, було 56 кумів. Над іменем довго не думала: назвала свою дівчинку Лілією — на честь лікаря-невропатолога, яка лікувала мене ще зовсім юною. Коли була нерухомою і потрапила до неї, пообіцяла: «Вилікуйте мене, і я колись назву на вашу честь свою дитину!». А потім ми випадково зустрілися, і я показала їй у конверті свою доню. Сказала: «Виконала обіцянку!».

Зінаїда ніколи ні на що не скаржиться. Сама і пере, і готує, і прибирає.

— Пригадую випадок: я їй дев’ятимісячній кажу: «Якби ти могла мамі подати водички…». Через кілька хвилин Ліля принесла з коридору ціле невелике відерце води, — розповідає Зіна. — Я плакала від щастя: «Я вже не сама!».

Тепер Зінаїда і Лілія – наче дві нерозлучні подружки. Дорослій донечці вже 22 роки. Вона здійснила мамину мрію – вивчилася у Чернівецькому медичному коледжі і тепер працює медсестрою. Ліля вийшла заміж і сама стала мамою – народила донечку.

— Тепер я допомагаю дітям ростити крихітку і почуваюся найщасливішою жінкою! Слава Богу, що свого часу не послухала лікарів і зважилася народжувати дитину, — зізнається Зінаїда Боштега. – Мені є заради чого жити.

«АСС»

  Категорія:
написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар

Напишіть відгук