Аби не програти у війні з інсультом, треба полюбити себе

30 Жовтня 2013 Друкувати цю новину

Аби не програти у війні з інсультом, треба полюбити себе29 жовтня – Всесвітній день боротьби з інсультом. У цей день в різних країнах світу проводять соціально-просвітні, наукові заходи, спрямовані на привернення уваги населення до стану свого здоров'я.

Натомість фахівці у цей день висвітлюють питання головних факторів ризику розвитку серцево-судинних ускладнень – інсультів та інфарктів.

Нагадаємо, інсульт є однією з основних причин смертності та інвалідизації населення планети – щорічно у світі реєструють 16 млн випадків інсульту і майже 5,7 млн хворих на цю недугу помирають, нагадують на сайті департаменту охорони здоров'я обладміністрації. Прогнози фахівців не втішають: до 2030-го очікується 23 млн інсультів і 7,8 млн смертей від них.

Школа в Україні ще слабка

- По-перше, це первинна профілактика - здоровий спосіб життя, рухова активність, - каже голова Всеукраїнської асоціації ендоваскулярної нейрорентгенохірургії, кандидата медичних наук, завідувачем відділення ендоваскулярної нейрорентгенохірургії ДУ "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" Дмитро Щеглов. - Ті, хто щодня займається фізкультурою, хворіють на інсульт на 20% рідше.

До того ж, як він каже, фізична активність знижує вплив тих чинників, які зумовлюють інсульт, - діабету, гіпертензії, кардіальної аритмії. Крім того, вторинна профілактика: своєчасне виявлення схильності до інсульту та профілактичне втручання - медикаментозне (нині існують препарати, які зменшують атеросклеротичні бляшки, що закупорюють судини) або хірургічне (за наявності патологічних змін у судинах виконують відкриті чи ендоваскулярні операції).

- В Україні судинна нейрохірургічна школа слабка, її можливості обмежені, в тому числі і щодо застосовування світових стандартів у цій галузі, - каже він. - Із таким "досвідом" можна спричинити більшу смертність та інвалідизацію, ніж від самих захворювань, за яких ці операції показані. Таких закладів, які кваліфіковано надають допомогу, - надто мало.

Щоб оптимізувати вторинну профілактику інсультів в Україні, потрібна державна підтримка, яка передбачає організацію навчання фахівців; правильний розподіл медзасобів для проведення операцій; незаперечний пріоритет ендоваскулярних операцій поряд із відкритою хірургією, як це практикується в усьому світі. Адже малоінвазивна хірургія судин мозку — це малотравматичні втручання, а тому більш ефективні і безпечні, з мінімальною інвалідизацією та смертністю, наголошує Дмитро Щеглов.

Головне – надати допомогу вчасно

Застосовують в Україні і медикаментозне лікування — тромболізис. Однак ефективний тромболізис передбачає наявність у медичному закладі томографа (для визначення ризику та необхідності цієї процедури у кожному окремому випадку), дотримання терапевтичного вікна — не більше 3-4 годин (введення тромболітиків через 3-4 години швидше зашкодить, ніж допоможе).

- В Україні поки що немає належної організації швидкої допомоги, яка б вчасно доправила хворого на інсульт, як і відповідної термінової діагностики та спеціальних операційних для таких хворих, - додає він. - Хоча окремі острівки цього прогресу вже є.

Фахівці визнають, що майбутнє у лікуванні ішемічного інсульту — за ендоваскулярною тромбоекстракцією (витягування тромба через артерію). Цей метод уже впродовж 10 років широко використовується у світі — в Україні ж його не застосовують взагалі! За останні 5 років з'явилося 6 нових систем тромбоекстракції, удосконалюється відповідний інструментарій, який ще більше спростив виконання цих операцій. Плюси такої технології беззаперечні: терапевтичне вікно допомоги пацієнту збільшується удвічі — до 6 годин; вона обмежує потребу застосування тромболітиків, які мають багато протипоказань (що важливо для України, де немає електронних карток пацієнта, звідки можна оперативно отримати всю необхідну інформацію про його стан здоров'я).

УВАГА! Перші ознаки інсульту перелічує завідуюча інсультним відділенням Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні Світлана Стоян:

  • раптова слабкість м'язів, заніміння в області обличчя, руки, ноги або однієї половини тіла;
  • раптове порушення мовлення та розуміння звернутої мови;
  • раптова повна або часткова втрата зору на одне або обидва ока;
  • раптовий незвичайний сильний головний біль;
  • раптова втрата рівноваги, головокружіння, нудота у поєднанні з іншими вищеописаними ознаками.

Людину з такими ознаками слід негайно доставити в медичну установу. Щоб врятувати життя пацієнта з гострим інсультом телефонуйте - 103.

Довідка

Статистика інсультів в Україні невтішна — 100-110 тисяч щорічно й останнім часом показники захворюваності зростають. Нині вони сягають 380,2 на 100 тис. населення у східних регіонах України і 188,1 на 100 тис. у західних (для порівняння: у країнах Європи — до 200, у Росії — 348). Якщо перевести ці цифри у більш доступні — кожні 5 хвилин один із наших співвітчизників стає жертвою інсульту.

І хоча протягом останніх 5 років в Україні намітилася тенденція до зниження смертності від інсультів, вона досі є високою — 86,6 на 100 тис. населення, тобто майже вдвічі більшою, ніж у розвинених країнах світу.

Сьогодні у світі налічується 64 млн людей, які перенесли інсульт. Значна частина їх стала людини з інвалідністюми. Україна посідає одне з перших місць у Європі за показниками захворюваності на гострі порушення мозкового кровообігу та смертності внаслідок інсульту – 30-40% хворих помирають упродовж перших 30 днів, а ще 10-20 % – протягом року від початку захворювання. І лише 10% із тих, кому пощастило вирватися зі смертельних лещат інсульту, повертаються до повноцінного життя.

Надія Новак

20minut.ua + Фото

  Категорія:
написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар

Напишіть відгук