17 квітня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: “Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи”

24 Квітня 2013
Друкувати цю новину

Відкриваючи засідання Голова Верховної Ради Володимир Рибак, зокрема, зазначив, що Чорнобильська катастрофа має багато вимірів. “Ми прагнемо не тільки вшанувати пам’ять про події у Чорнобилі, але і поглибити постійний діалог з питань спільного майбутнього в умовах зростаючих ризиків техногенного характеру”, – наголосив він.

За словами В.Рибака, метою проведення слухань “є підведення підсумків зробленого, передусім, органами виконавчої влади разом із законодавчою гілкою влади та окреслення того, що потрібно вирішити в найпершу чергу”. Сьогодні кількість проблем, що вимагають вирішення, не зменшилася, навпаки, екологічні, соціальні, психологічні, медичні та інші негативні процеси загострюються і набувають системного характеру.

В своїй доповіді міністр соціально політики Наталія Королевська, зокрема, зазначила, що пріоритетом державної політики у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи був, є та залишається соціальний захист постраждалих громадян. За її словами, сьогодні всебічної уваги і захисту держави потребують 2 мільйони 132 тисячі 257 осіб, які віднесені до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Серед них майже 117 тисяч – це інваліди, понад 462 тисячі – потерпілі діти. На початок 2013 року на обліку в органах соціального захисту населення перебувало понад 243 тисячі учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Майже 1 мільйон 900 тисяч осіб, які віднесені до потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Загальна чисельність постраждалих громадян на початок 2013 року порівняно з початком 2012 року зменшилася більше, ніж на 54 тисячі осіб. Водночас, спостерігається тенденція до зростання чисельності осіб з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи як за рахунок учасників ліквідації наслідків аварії, так і за рахунок потерпілих.

Н.Королевська звернула увагу присутніх на те, що у 2013 році на соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, за різними бюджетними програмами Мінсоцполітики, Мінфіну, Міністерства надзвичайних ситуацій, а також з урахуванням витрат Пенсійного фонду, передбачено сумарно 11 мільярдів 170 мільйонів гривень. Це на 4,5 мільярди гривень або на 66,2 відсотка більше, ніж у 2009 році. Зокрема, у 2013 році загальний обсяг витрат на сплату чорнобильської пенсії з Пенсійного фонду для отримувачів різних категорій складає 7 мільярдів 919 мільйонів гривень, це в 2 рази більше, ніж у 2009 році.

“Незважаючи на збільшення в останні роки обсягу фінансування чорнобильських статей, сьогодні ми ще далекі від реалізації у повному обсязі положень закону про статус та соціальний захист – щорічно на ці цілі потрібно понад 88 мільярдів гривень для двох мільйонів чорнобильців”, – наголосила міністр.

За її словами, найголовнішим завданням на наданому етапі є максимально ефективне використання наявних коштів, щоб кожна соціальна гривня, виділена чорнобильцям, доходила до тих, хто дійсно сьогодні потребує допомоги. “Для цього в міністерстві створюється єдина інформаційна платформа, яка об’єднає в одне ціле всі наявні бази даних щодо пільгових категорій громадян та усіх видів допомог, що дозволить підвищити рівень адресності державної підтримки і дасть можливість уникнути зловживань”, – зазначила Н.Королевська.

Вона також вважає, що “для більш ефективного контролю за використанням видатків на соціальний захист чорнобильців було б доцільно сконцентрувати в рамках одного органу виконавчої влади, оскільки сьогодні ці кошти розпорошені між різними бюджетними програмами, якими опікуються різні центральні органи виконавчої влади, і потім ми не бачимо, де початок, а де кінець виконання всіх цих законів”.

Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимир Холоша, зокрема, зазначив, що комплекс заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу радіоактивного забруднення довкілля на здоров’я населення у 2012 році включав: проведення дозиметричної паспортизації 198 населених пунктів, які знаходяться на радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях та сумарна паспортна доза яких за результатами дозиметричної паспортизації 2011 року знаходиться в діапазоні 0,5-1 мілізіверт чи перевищує один мілізіверт; також забезпечення контролю за рівнями радіоактивного забруднення продуктів харчування, лісових продуктів, лікарських рослин.

За його словами, з метою об’єктивної оцінки небезпеки на території зони відчуження здійснюється постійний радіаційно-екологічний моніторинг навколишнього середовища. Засобами автоматизованої системи контролю радіаційного стану в цілодобовому режимі відстежується параметр радіаційної ситуації.

Результати екологічного моніторингу дозволяють оцінити радіаційний стан та вживати відповідні заходи. Вони публікуються в бюлетені екологічного стану зони відчуження, зони безумовного обов’язкового відселення, який видається двічі на рік та розсилається у відповідні установи і міністерства і відомства.

З моменту аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році виконано значні обсяги робіт, спрямовані на поліпшення радіаційного стану зони відчуження, що склався після аварії. Так проведена дезактивація території площею понад 30 тисяч гектарів, зібрано та захоронено близько 1 мільйона кубометрів радіоактивних відходів, дезактивовано понад 15 тисяч тонн матеріалів, обладнання тощо.

Загалом реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами забезпечується в рамках виконання завдань та заходів Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, розробленої на період до 2017 року.

Одним із ключових завдань зазначеної програми, наголосив В.Холоша, є подальший розвиток виробничого комплексу “Вектор” – це будівництво його першої та другої черги, що передбачає не тільки захоронення, але і переробку радіоактивних відходів. Це дозволить розв’язати проблеми поводження з радіоактивними відходами, які утворюються, у першу чергу, при здійсненні проєкту зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкту “Укриття” на екологічно безпечну систему та тих радіоактивних відходів, які локалізовані у тимчасових сховищах зони відчуження.

В.Холоша зазначив також, що загалом із 22 завдань плану заходів щодо перетворення об’єкту “Укриття” на екологічно безпечну систему сьогодні 17 реалізовано, 3 знаходяться в стадії реалізації, в тому числі і будівництво нового безпечного конфайменту, 2 перенесено на більш пізній період.

За його словами, є необхідність прискорення прийняття змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкту “Укриття” на екологічно безпечну систему на наступний період 2013-2017 роки. Також з’явилася заборгованість України за її міжнародними зобов’язаннями перед Чорнобильським фондом “Укриття” та рахунком ядерної безпеки в сумі 19 мільйонів гривень внаслідок не проведення фінансування в 2011-2012 роках, її теж треба погасити. І, звичайно, є проблемне питання, яке стосується коригування і врегулювання питання відшкодування коштів Пенсійному фонду України, виплат на доставку і виплату пенсій особам, яким вона призначена на пільгових умовах до отримання ними права на пенсію за віком.

Голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех, зокрема, зазначила, що термін виконання першочергових заходів щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, запланованих на 2009-2012 роки, згідно із Законом “Про загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему” вичерпано, а проблеми не вирішені.

І.Сех також наголосила, що передбачених державним бюджетом України на 2013 рік коштів у розмірі 723 мільйони гривень недостатньо для виконання першочергових робіт по забезпеченню ядерної і радіаційної безпеки зупинених енергоблоків, забезпечення мінімального рівня пожежної та загальнопромислової безпеки, а також заходів щодо підготовки до зняття з експлуатації енергоблоків. Додаткова потреба складає 409 мільйонів гривень. Вона вважає, що потребує вирішення питання відшкодуванню Пенсійному фонду витрат на доставку пенсій та питання призначення пенсій працівникам зони відчуження, що працюють у шкідливих умовах за списком номер один.

Голова Комітету також наголосила, що сьогодні неузгодженість положень Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та актів Кабінету Міністрів, виданих на забезпечення його виконання щодо розмірів компенсаційних виплат, доплат та допомоги, нівелює дію цього закону, оскільки прямі його норми підміняються постановами Кабінету Міністрів.

І.Сех звернула увагу присутніх на відсутність системної діяльності центральних органів виконавчої влади із забезпечення соціально-економічних, організаційних умов і гарантій у сфері соціального захисту постраждалого населення, відродження та розвитку радіоактивно забруднених територій, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, а також на недостатнє дотримання рекомендацій парламенту, що містяться в постановах Верховної Ради за підсумками щорічних парламентських слухань з чорнобильських питань.

“Сьогодні в Україні склалась вкрай напружена ситуація із забезпеченням житлом постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, – наголосила народний депутат. Через недостатнє фінансування з державного бюджету програми “Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вирішення житлового питання потребує майже 40 тисяч сімей. З них близько 10 тисяч – сім’ї осіб з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи. За рахунок передбачених Державним бюджетом України на 2013 рік 157,5 млн. гривень з врахуванням середньої вартості житла в регіонах України вирішити житлове питання близько 560 сім’ям постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які перебувають на квартирному обліку в регіонах України.

Учасники парламентських слухань зазначали, що прийнята нормативно-правова база з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, загалом відіграла позитивну роль, але затвердження недостатньо обґрунтованих законодавчих норм щодо протирадіаційного і соціально-економічного захисту населення призвело до розбалансування витрат державного бюджету.

У зв’язку із недостатнім обсягом фінансування заходів, передбачених на соціальний захист постраждалих, не в повному обсязі, наголошували учасники слухань, виконуються зобов’язання щодо забезпечення соціальних прав і гарантій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, які їм надано відповідно до законодавства.

Найбільше соціально-психологічне напруження серед населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначали виступаючі, викликає незадовільний рівень забезпечення безоплатними ліками та житлом, відсутність оптимальної та прозорої системи організації оздоровлення та недостатній рівень медико-санітарного обслуговування. Незадовільним залишається стан забезпечення за рецептами лікарів безоплатними ліками громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На засіданні йшлося й про те, що особливу тривогу викликає ситуація, що склалася останнім часом з виплатою компенсації сім’ям з дітьми та організацією безоплатного харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У дошкільних та шкільних навчальних закладах на радіоактивно забруднених територіях не забезпечено харчування потерпілих дітей відповідно до фізіологічних норм – у межах 30 відсотків норми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 21.05.1992 № 258.

Учасники слухань також вважають, що невідкладним є завдання законодавчого вдосконалення системи пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, насампере, механізму нарахування пенсій, що призначаються відповідно до Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Актуальними залишаються проблеми забезпечення путівками на оздоровлення дорослих і дітей, якості надання санаторно-курортних послуг, виплати компенсації вартості санаторно-курортного лікування особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Підбиваючи підсумки парламентських слухань, Перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калєтнік, зокрема, зазначив, що “перебіг нашого зібрання дає змогу визначити: відбулася достатньо конструктивна і дуже корисна розмова”.

І.Калєтнік переконаний, що “подолання наслідків Чорнобильської катастрофи це не просто завдання уряду і парламенту, це справа честі кожного, хто тим чи іншим чином причетний до цієї вкрай потрібної справи і це наш обов’язок, наше спільне завдання і велика відповідальність, тому що на кону життя та здоров’я наших громадян та майбутніх поколінь. Сьогодні ми повинні шанувати пам’ять тих, хто загинув під час катастрофи. Але ще важливішим є турбота про те, щоб наше підростаюче покоління не відчувало наслідків трагедії”.

Верховна Рада України

  Категорія: